Мовна галузь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мовна галузь (також лінгвістична галузь, мовна індустрія) — сфера діяльності, у рамках якої здійснюється розробка, виробництво й маркетингова підтримка продуктів і послуг, пов'язаних з обробкою мов[1]. До неї, серед іншого, відносять послуги з перекладу й редагування текстів, а також відповідні засоби, зокрема комп'ютеризовані (обробка природної мови)[2].

У деяких контекстах під мовною галуззю розуміють галузь інформаційно-комунікаційних технологій, до якої відносять також інші галузі, як-от мовознавство, лексикографія, розробка програмного забезпечення, комп'ютерна (математична) лінгвістика, штучний інтелект та дизайн інтерфейсів програмного забезпечення[3].

Відповідно до давнього і, судячи з усього, уже застарілого підходу, мовна галузь обмежується комп'ютерною обробкою мови[4] і є частиною галузі інформаційних технологій. За визначенням Канадської асоціації мовної галузі (Canadian Language Industry Association), цей сектор охоплює переклад (зокрема письмовий, усний, субтитрування та локалізацію), навчання мовам та мовні технології[5]. Європейська асоціація мовної індустрії (Elia) обмежує цей сектор перекладом, локалізацією, інтернаціоналізацією та глобалізацією[6].

У ширшому розумінні мовна галузь — це діяльність, пов'язана з викладанням і вивченням мов[7].

Послуги

[ред. | ред. код]

Спектр послуг, які охоплює мовна галузь, досить широкий. До неї відносяться:

Розвиток

[ред. | ред. код]

Переклад як вид діяльності існує вже принаймні кілька тисячоліть — відтоді, як людство почало торгувати. Отже, якщо враховувати усний переклад, не буде перебільшенням сказати, що мовна галузь налічує більше років, ніж навіть писемність.

Завдяки інтернету сучасна мовна галузь розвивається надзвичайно швидко. Серед галузевих досягнень — здатність обробляти великі обсяги тексту та створювати переклади багатьма мовами. Нині типовою стала ситуація, коли клієнт розраховує отримати переклад, наприклад, десятьма мовами тексту обсягом сто тисяч слів у строк лише за два тижні. Це, своєю чергою, поставило перед перекладачами, які працюють у звичний спосіб, нові питання — зокрема, керування якістю. З огляду на це ухвалено нові стандарти якості перекладу, як-от стандарт ISO 17100:2015 у Європейському Союзі (у 2015 році цей стандарт замінив старіший EN 15038[8]), ASTM F2575-06 у Сполучених Штатах Америки[9] та CAN CGSB 131.10-2017 у Канаді.

Іншим вирішальним фактором стала розробка засобів комп'ютерного перекладу (CAT), які використовують пам'ять перекладу, модулі для створення корпусів паралельних текстів та витягання термінології, як-от Trados Studio, memoQ, STAR Transit, Wordfast, Passolo, DejaVu, OmegaT тощо. Вони дуже популярні серед перекладачів, особливо технічних. Одним із напрямків досліджень у цій галузі є можливість досягнення повної заміни «людського» перекладу машинним[10].

У мовній індустрії діють компанії дуже різних розмірів, але ринок сильно фрагментований: жодна з них не домінує в глобальному масштабі[11]. Людські ресурси в галузі перекладу також дуже різноманітні. Інтернет об'єднав професійних перекладачів, студентів, викладачів мов та професіоналів із різних дисциплін, які пропонують послуги перекладу.

Сфера перекладу й локалізації потужно розвиваються в усьому світі й генерують близько 40 млрд доларів на рік із щорічним зростанням на 5—6 %. У цьому контексті розмір галузі мовних технологій оцінюється у 29 млрд євро[12]. За оцінками, у світі налічується близько 18 000 перекладацьких компаній і близько 330 000 професійних перекладачів. Близько 78 % професіоналів в ЄС працюють як фрилансери[12].

Полеміка й суперечки

[ред. | ред. код]

Розмір гонорарів за надання послуг — це аспект перекладацької діяльності, який викликає жваві обговорення. Численні перекладацькі агенції займаються пошуком якнайдешевшої робочої сили, через що їх звинувачують у демпінгу. Професійні асоціації перекладачів, як-от Міжнародна асоціація перекладачів конференцій (AIIC), Американська асоціація перекладачів (ATA), Міжнародна федерація перекладачів (FIT), Асоціація з глобалізації й локалізації (GALA) тощо, намагаються протидіяти цьому явищу[13].

Крім того, у великих перекладацьких проєктах спостерігаються такі явища, як краудсорсинг[14], що теж спричиняє численні суперечки[15] і навіть критику з боку Американської асоціації перекладачів. Жваву громадську полеміку викликав, зокрема, заклик президента США Барака Обами користуватися машинним перекладом[16][17][18][19].

Сама сутність мовної індустрії як тієї царини, яка в планетарному масштабі консолідує лінгвістичні дані та керування їх обробкою, також часто опиняється під вогнем критики. Зокрема, Іспанська асоціація перекладачів, коректорів та усних перекладачів (Asetrad) засудила методи роботи компанії Lionbridge[20]; цей випадок обговорювався на форумах перекладачів[21][22].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Industrias de la lengua — Langune. www.langune.com (ісп.). Архів оригіналу за 6 de agosto de 2016. Процитовано 6 de julio de 2017.
  2. ↑ Glosario - Translation Bureau. Public Works and Government Services Canada. Архів оригіналу за 6 de mayo de 2012. Процитовано 27 de marzo de 2011.
  3. ↑ Language Industry Monitor. Архів оригіналу за 4 de abril de 2011. Процитовано 12 de abril de 2009.
  4. ↑ Glossary - Translation Bureau. Public Works and Government Services Canada. Архів оригіналу за 5 травня 2013. Процитовано 12 квітня 2009.
  5. ↑ Our industry. Language Industry Association. Архів оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.
  6. ↑ ELIA membership application. European Language Industry Association. Процитовано 3 квітня 2013.
  7. ↑ Language industry facts and figures (LIND - Web). European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 6 de julio de 2017.
  8. ↑ ISO 17100:2015 - Translation services -- Requirements for translation services. ISO. Процитовано 25 квітня 2016.
  9. ↑ BS EN 15038:2006 Translation services. Service requirements. BSI Group. Процитовано 12 de abril de 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ Paul, Michael; Andrew Finch, Eiichiro Sumita. Reducing Human Assessment of Machine Translation Quality to Binary Classifiers (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2020. Процитовано 12 de abril de 2009.
  11. ↑ Ranking of Top 25 Translation Companies. Common Sense Advisory. Архів оригіналу за 26 de enero de 2009. Процитовано 12 de abril de 2009.
  12. ↑ а б Translation and Localization Industry Facts and Data (англ.). GALA Global. 31 de julio de 2015. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 6 de julio de 2017.
  13. ↑ Nueva asociación profesional fomentará el ejercicio ético de la traducción y la interpretación. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 9 листопада 2022.
  14. ↑ Traducción colaborativa y crowdsourcing (en inglés y portugués). Архів оригіналу за 19 de abril de 2010. Процитовано 22 de mayo de 2009.
  15. ↑ Grupo de traductores contra el crowdsourcing en empresas comerciales
  16. ↑ White House Challenges Translation Industry to Innovate
  17. ↑ Letter from ATA to President Obama (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 9 листопада 2022.
  18. ↑ La Casa Blanca desafía a la industria de la traducción a innovar
  19. ↑ Mensaje de la ATA al presidente Obama (en inglés) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 9 листопада 2022.
  20. ↑ "¿Pagar por trabajar? Coloquio con los afectados de Lionbridge. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 9 листопада 2022.
  21. ↑ Lionbridge y Asetrad (en ProZ.com)
  22. ↑ Translation Workspace (en ProZ.com)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мовна_галузь&oldid=43274802